вирізнити
Смотреть что такое "вирізнити" в других словарях:
вирізнити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вирізнити — див. вирізняти … Український тлумачний словник
вирізняти — вирізнити (зосереджувати увагу на комусь / чомусь, робити помітним серед інших); увиразнювати, увиразнити (робити виразнішим, підкреслювати), випинати, випнути, виокремлювати, виокремити; відтінювати, відтіняти, відтінити (робити помітнішим,… … Словник синонімів української мови
вирізнений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирізнити … Український тлумачний словник
вирізняти — я/ю, я/єш, недок., ви/різнити, ню, ниш, док., перех. Виокремлювати кого , що небудь, робити помітним серед інших. || Розрізняти, помічати за якими небудь ознаками … Український тлумачний словник
відзначний — а/, е/. Який дає можливість вирізнити кого , що небудь з поміж інших … Український тлумачний словник
власне — рідко вла/сно. 1) вставн. сл. Уживається окремо або зі сл. кажучи для уточнення чого небудь; по суті. 2) част. Уживається для того, щоб підкреслити, вирізнити роль кого небудь або значення чогось; саме, якраз. || У власному розумінні цього слова … Український тлумачний словник
конфузія — ї, ж. 1) Виникнення права спільної власності на речі, змішані або поєднані таким чином, що вирізнити речі конкретних осіб неможливо. 2) Припинення зобов язання збігом боржника та кредитора в одній особі. 3) Припинення сервітуту в результаті… … Український тлумачний словник
помітити — 1) = помічати (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось / щось, вирізнити з поміж оточення), примітити, примічати, підмітити, підмічати, спостерегти, спостерігати, відзначити, відзначати, відзначувати, зау[в]важити, зау[в]важувати … Словник синонімів української мови
помітний — I (який / якого можна помітити, вирізнити з поміж оточення), примітний, відмітний, показний, очевидний, прикметний Пор. видний II ▶ див. важливий, відвертий 1), відчутний 1), видний … Словник синонімів української мови
